Відмінник - шкільні твори з літератури

Про творчість І. Франка написано так багато, що, здається, годі було б і намагатися щось додавати. Це так, але кожне нове покоління має право на своє прочитання класики. Інакше класика б уже давно не була нікому потрібна. Що ж передусім привертає увагу, коли читаєш вірші І. Франка? Неоднозначність мислення, постійна наявність другого змістового плану. Зокрема, знаменитий «Гімн» завжди тлумачили як заклик до революційних дій знедоленого народу. Може, й це правильно. Але Франко писав не примітивно. Вчитаймося:

• Вічний революціонер -
• Дух, що тіло рве до бою…

Хіба тільки на барикадах можна змагатися «за поступ, щастя й волю»? Можливо, поет оспівував дух творчого неспокою, який керував ним усе життя, допомагаючи долати власні сумніви, злі плітки й нарікання недругів, нерозуміння і боку самого народу, задля якого працював. Це нині іменем І. Франка назвали Львівський університет і ще багато інших за ... Читати далі »

Ви знаєте, що таке інтимна лірика? Так, це вірші про кохання. Про його радощі та про його муки. Бо відколи існує людина, існує кохання - чисте, благородне почуття. Проте кохання у Франка було не дуже вдалим. Як приклад тому - збірка «Зів’яле листя». Але не варто ототожнювати ліричного героя із самим автором. Збірка «Зів’яле листя» - це не тільки інтимна лірика І. Франка. Тут ми знайдемо і чудові приклади лірики пейзажної. Природа ніби виступає живою, дихає, Кохає разом з автором. Разом з тим пейзажні етюди тІсно переплітаються з роздумами ліричного героя: В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Побачили, скільки думок в одній строфі, і одночасно яка простота? Зараз давайте згадаємо композицію збірки «Зів’яле листя». Вона складається з трьох  «жмутків». Що вам це слово нагадує? Так, слово «смутки». У «Першому жмутку» ми бачимо перші сумніви у конанні, перші смутки. А коли чита ... Читати далі »

Неможливо залишитися спокійним, прочитавши хоч одного разу неповторні вірші зі збірки «Зів’яле листя». Скільки тут пристрасного кохання, яке ніби підносить Франка до неба, скільки пекучого болю та журби від того, що в дівчини «серденько - колюче терня»! А яка краса відкривається у пейзажній ліриці поета! Переді мною ніби з’являється інше обличчя І. Франка - не тільки письменника-мис-лителя і філософа, а й співця кохання й природи. Найулюбленішим віршем із збірки «Зів’яле листя» для мене є «Чого являєшся мені у сні?» Ліричний герой із сумом запитує свою долю, чого «ввижається» йому уві сні образ коханої дівчини і тривожить зранене любов’ю серце. Він щиро кохає свою милу, хоч вона й згордувала ним. Рядки цієї сердечної сповіді Франкової душі кожен раз зачаровують і хвилюють мене. Мотиви інтимної і пейзажної лірики тісно переплітаються, утворюючи зачароване коло, з якого неможливо вилучити бодай одного вірша. Разом з ліричним героєм я ніби входжу в той дивовижний, казк ... Читати далі »

У тисяча вісімсот сорок п’ятому році Кобзар подорожував по Україні. Поетові довелося побачити неймовірні страждання, зростання антифеодального руху. Прикро було Шевченку «спотерігати, як українські пани, надівши маски «лібералів».  І Великий Кобзар гнівно засуджував зневажливе ставлення «малоросійської» інтелігенції до власної історії, до культурної спадщини рідного народу:

• … Колись будем І по-своєму глаголать, Як німець покаже Та до того й історію Нашу нам розкаже…

Історія українського народу - сліпа каліка, стара мати, яку «землячки» віддають на виучку за кордон. Шевченко закликає:

• «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Не треба сліпо копіювати все іноземне! Поет завжди підтримував ідею об’єднання слов’янських народів: «нехай нерозме-жованою останеться навіки од моря до моря - слов’янська земля ». Але Шевченко хотів бачити рівноправною таку сполуку. Тому Великий ... Читати далі »

Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком - піски, піски, піски. На березі - самотня постать. Похилена голова, опущені плечі говорять про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою, широким розливом могутнього Дніпра. Думками він там, на батьківщині, серед рідних і близьких, знайомих і незнайомих, серед свого народу, за кращу долю якого він карається, мучиться, але не кається. Немає поетові життя без України. Вона його доля, пісня, розпука і надія, його найгіркі-ший біль і найсвятіша мрія. «Доля не шкодувала йому страждань, - пише І. Я. Франко, - але не жаліла і втіх, що били із здорового джерела життя». А найбільшою втіхою для поета була думка про світле майбутнє його України. Поет твердо вірив, що прийде час, коли на його багатостраждальній батьківщині

• … розкуються заковані люди… … врага не буде супоста ... Читати далі »

Учнівський твір. Як істинний патріот, Шевченко, кидаючи погляд у минуле українського народу, звертався до героїчної історії своїх предків. У минулому його захоплювала перш за все боротьба за волю, козацька відвага. Героями його творів стають Тарас Трясило, Іван Підкова, Гамалія. У поемі «Гамалія» Шевченко розповідає про похід запорозьких козаків до Туреччини. Розпочинається поема піснею-пла-чем запорожців, які страждають у турецькій неволі. Звертаючись до вітру, до моря, посилаючи прохання до братів-запорожців, невільники сподіваються, що їхні слова долетять до Великого Лугу і товариші прийдуть їх визволяти. Плач невільників долинув до рідної землі. І тоді козаки заспівали у відповідь:

• їдем різать, палить, Братів визволяти.

Нелегким був шлях сміливців, «море вітер чує» і так розходилось, що у козаків аж «серце мліє». Але їх ніщо не лякає, бо вони їдуть «братів визволяти». Бій між ... Читати далі »

Учнівський твір. У світовій ліриці більше немає митця, який би з такою любов’ю і таким сумом оспівав жінку-матір, сестру, кохану, їхнє тяжке життя в експлуататорському суспільстві. Для Шевченка жіноча недоля була згустком болю, що запікся в його серці, кріпацька неволя - це доля рідної матері, яку передчасно «у могилу нужда та праця положила», доля сестер Катрі, Ярини, Марії - голубок молодих, у яких коси в наймах побіліють, це трагічна доля його першої трепетної любові - Оксани Коваленко, доля всіх нещасних жінок, що «німі на панщину ідуть». Шевченко гнівно виступив проти жіночого безправ’я. Він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них цілому світові. «Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти ні в одного з поетів світу», - писав М. Рильський.

Т. Г. Шевченко обняв своїм генієм усі цар ... Читати далі »

Учнівський твір за трагедією Йогана Гете «Фауст» і поемою Тараса Шевченка «Катерина». Тема кохання і зради - одна з провідних у світовій літературі. Нерідко шлях до щастя був политий сльозами туге та розпачу, бо заради кохання жертвували навіть найціннішим - життям. Багато літераторів XVIII століття зверталося до те збезчещеної і покинутої дівчини. Але тільки Гете зм піднести цю тему на рівень справжньої трагічності. До такої дівчини отримала художнє втілення в славнозвісній трагедії «Фауст» - найвищому досягненні поетичного г нія великого німецького митця. Його Гретхен, проста і щира, змалечку дотримується суворих життєвих правил і понад усе любить свою матір. Будучи єдиною опорою в сім’ї, дівчина опікується більшістю господарських справ: сама прибирає в хаті, готує їжу, шиє і миє. Вона працює легко і з завзяттям, робить усе так, як велять звичаї. Маргарита щиро вірить у Бога, відвідує собор, щотижня сповідується, ... Читати далі »

Тарас Шевченко був людиною обізнаною. Він цікавився творчістю письменників світової літератури. Формування його ідеалів як митця і поета, суспільного діяча пов’язане з передовою філософською думкою Європи. Шевченко знав і любив творчість Шіллера, бо сприймав як близьку за духом і загальною спрямованістю. Поезію Шіллера Тарас Шевченко читав у перекладах давнього друга І. Гербеля. Його збірка «Відгомін», що містила двадцять три переклади ліричних творів німецького поета, була у власній бібліотеці Тараса Шевченка. Серед характерних спільних тем двох поетів на перший план виступає тема боротьби народів проти соціального і національного рабства. Саме ця тема була живлющим джерелом поетичного натхнення і Шіллера, і Шевченка.

Німецький поет вважав, що в основу всього Всесвіту закладена радість. Якщо багатство роз’єднує людей, то радість, тобто любов, милосердя, об’єднує їх. Адже всі люди - діти однієї матінки Природи.

• Будь тверд ... Читати далі »

Живописна спадщина великого сина України Тараса Григоровича Шевченка вражає своєю майстерністю. Серед творів видатного художника безліч ілюстрацій до його поетичних творів, пейзажів, портретів. Робота в археографічній комісії дозволила Тарасу Григоровичу відвідати різні куточки України і донести до нас живописні спогади про красу рідного краю. Мені ніколи не доводилося бути в Почаєві, але познайомившись із живописним твором видатного майстра пензля, я була вражена його красою.

Мабуть, дуже сильне враження справила на художника Почаївська лавра, коли він так майстерно передав її величну архітектуру. Твір виконано в техніці акварелі, яка дала змогу авторові передати найменші відтінки не тільки пейзажу, але й власного настрою.

Біла струнка споруда, розташована в лівому верхньому боці картини відразу привертає нашу увагу своєю величчю і легкістю водночас. На фоні глибокого неба лавра вражає нас правильністю архітектури і точністю форм. Вона чимось нагадує ... Читати далі »