Головна | Реєстрація | Вхід Вівторок, 11.12.2018, 10:21

Відмінник - шкільні твори з літератури

Міні-чат
Меню сайту
Українська література
Іван Антонович Кочерга
Іван К. Карпенко-Карий
Іван Петрович Котляревський
Іван С. Нечуй-Левицький
Іван Якович Франко
Володимир Миколайович Сосюра
Григорій Саввич Сковорода
Ліна Василівна Костенко
Леся Українка (Косач)
Марко Вовчок (Вілінська)
Микола Васильович Гоголь
Микола Гурович Куліш
Михайло Михайлов. Коцюбинський
Олександр Петрович Довженко
Олесь Терентійович Гончар
Ольга Юліанівна Кобилянська
Остап Вишня (Губенко)
Панас Мирний (Рудченко)
Пантелеймон Олександр. Куліш
Тарас Григорович Шевченко
Зарубіжна література
Стислі твори для молодших класів
Твір з літератури 4 клас
Твір з літератури 5 клас
Твір з літератури 6 клас
Твір з літератури 7 клас
Твір з літератури 8 клас
Твір з літератури 9 клас
Твір з літератури 10 клас
Твір з літератури 11 клас
Твір з літератури 12 клас
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Оголошення
Сайт www.tvoru.at.ua набирає в команду модераторів і журналістів. За детальною інформацією
ICQ: 462200536. Skype crash-taras.
Або написати в гостьовій книзі
Форма входу

Головна » 2009 » Жовтень » 28 » Чи варто виправдовувати Чіпку?
11:14
Чи варто виправдовувати Чіпку?

Твір  За романом П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Письменники всього світу споконвіку порушували питання про сенс людського існування, філософські категорії життя і смерті. Чи однозвучні відповіді на них дають самі автори? Чи завжди вони осуджують того, хто став убивцею? Ні, читач розумом і серцем повинен потрудитись і знайти свою відповідь. Починаючи від життєвої історії Василя Гнидки, Панас Мирний хотів простежити, хто і як потрапляє на дно суспільства. Бідували мільйони, а злочинцями ставали сотні. Не від боягузтва, не від слабкості, не від хворої психіки став убивцею Чіпка. А від чого ж? І чи варто його виправдовувати? Якщо б мені випала доля стати учасником судового процесу над Чіпкою Варениченком, я обрала б собі не роль захисника, а роль судді. І свою звинувачувальну промову я почала б словами: найбільша цінність на землі - людина, позбавляти її життя руками іншої людини - найтяжчий злочин. Звичайно, не можна не говорити про позитивне в характері героя. Це і вразлива душа, прагнення і мрія про те, що він буде чесно працювати на землі, заробляти свій хліб. Але чи справді щирим було його юнацьке бажання побороти кривду? Все прекрасне в його характері перекреслюється страшним злочином - вбивством ні в чому не винних людей.

 

А тепер звернемося до страшної правди, яка наводить жах на читача, примушує його здригнутись, замислитись… Ось Чіпка малий «поліз у піч, витяг жару у покришку та й виніс у хлівець», - щоб наробити пожежі. Підріс трохи. Почав пізнавати природу. «Як схопить горобеня, як крутне за голівку… Не вспів оком моргнути, - як в одній руці зостався тулубець, а в другій голівка». Ну, хлівець належить багатому сусідові, а горобеня ж чим завинило? Виріс Чіпка, горілку пити навчився. Похмелиться, і все зк вертає додому, «як скажений бик налітає на хатуі Де вона! Де стара відьма?!» Важко звичайно уявити собі, що людина може приймати подобу тварини і що їй може прийти в голову так розмовляти так поводитись з матір’ю, яка винна перед сином-злодієм лиш у тому, що народила і робила для нього, що могла… Але в зло дюзі немає нічого людського. Пригадаймо вбивство сторожи, Совість не мучила вбивцю, тому що була залита горілкою.

Потім у Чіпки буде багато всякого в житті і в душі.

 

Він виступатиме в ролі захисника селян, його виберуть у гласні, або, по-сучасному, в депутати. Оберуть, бо не доведена були участь Чіпки у злочині. Але ж ми це знаємо! І як щиро і гнівнії він обурюється, коли дізнається про те, що у волості його не було прийнято.

Чіпка обнадійливо сприйняв факт, що перші крадіжки І навіть убивство не були викриті. У нього з’являється впевненість у тому, що він не буде покараний. А перший нерозкритий злочин неодмінно породжує другий. Читаючи фінал роману, страшні рядки знищення сім’ї, вже не маєш сумніву в тому, що змальовано тут майже антилюдину, монстра, який знавіснів від горілки, від людської крові, від ненависті до всіх людей.

 

Я не змогла б захищати цього цинічного, грубого бандита, який на наших очах убиває, грабує, палить, пиячить, замордовує власну дружину, глумиться над власною матір’ю, буквально полощеться у невинній крові, навіть дитячій.

Категорія: Панас Мирний (Рудченко) | Переглядів: 4957 | Додав: CrAsH
Ласкаво просимо
Кращі шкільні твори з української, зарубіжної та російської літератури для 1 и 12 класів а також реферати, дипломи, курсові. Сайт допоможе кожному школяреві та студентові для написання творів, рефератів, дипломів, курсових робіт під час вивчення курсу літератури. А також є основні твори на вільні та морально-етичні теми з літератури.
Реклама
ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА

Замовити рекламу

Пошук
Календар
«  Жовтень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Стрічка новин

Блогун
"Блогун" - автоматичний сервіс з розміщення реклами в блогах, соціальних мережах і суспільствах, що дозволяє купувати рекламу масово, без переговорів з кожним блогером.

Copyright © 2009-2018




Хостинг від uCoz