Неділя, 22.10.2017, 18:32

Відмінник - шкільні твори з літератури

Міні-чат
Меню сайту
Українська література
Іван Антонович Кочерга
Іван К. Карпенко-Карий
Іван Петрович Котляревський
Іван С. Нечуй-Левицький
Іван Якович Франко
Володимир Миколайович Сосюра
Григорій Саввич Сковорода
Ліна Василівна Костенко
Леся Українка (Косач)
Марко Вовчок (Вілінська)
Микола Васильович Гоголь
Микола Гурович Куліш
Михайло Михайлов. Коцюбинський
Олександр Петрович Довженко
Олесь Терентійович Гончар
Ольга Юліанівна Кобилянська
Остап Вишня (Губенко)
Панас Мирний (Рудченко)
Пантелеймон Олександр. Куліш
Тарас Григорович Шевченко
Зарубіжна література
Стислі твори для молодших класів
Твір з літератури 4 клас
Твір з літератури 5 клас
Твір з літератури 6 клас
Твір з літератури 7 клас
Твір з літератури 8 клас
Твір з літератури 9 клас
Твір з літератури 10 клас
Твір з літератури 11 клас
Твір з літератури 12 клас
Статистика
Оголошення
Сайт www.tvoru.at.ua набирає в команду модераторів і журналістів. За детальною інформацією
ICQ: 462200536. Skype crash-taras.
Або написати в гостьовій книзі
Головна » 2009 » Жовтень » 8 » Хто такий Пузир, або Як написати твір за комедією І. Карпенка-Карого «Хазяїн»
21:23
Хто такий Пузир, або Як написати твір за комедією І. Карпенка-Карого «Хазяїн»

Яким ви уявляєте собі пузир? Звичайно ж, великим, круглим, бо він зібрав в собі багато-багато повітря. І щоб йому вирости, потрібно ще й ще. Отак і Терентій Гаврилович Пузир із п’єси «Хазяїн» забрав собі багато-багато грошей, землі, овець. А хоче ще й ще. В основі кожного драматичного твору, якщо ви не забули, завжди лежить конфлікт, що є наслідком життєвих суперечностей. Який же конфлікт у п’єсі «Хазяїн»? Він досить своєрідний. Капіталіст-мільйонер Терентій Пузир перебуває в постійному непримиренному конфлікті не просто з окремими людьми, а й з самою суттю життя, з його вищою справедливою метою. На земельних володіннях цього «пузиря» розташовано кілька великих економій, де працюють сотні робітників. На його степах випасають сорок тисяч овець, вирощують сотні тисяч пудів пшениці і таку кількість буряків, яка забезпечує роботу цілого цукрового заводу. Хазяїн має свою контору, штат управителів. Розглянемо, як же досягнув глитай Терешко такого високого рівня економічної могутності. Пузир, лишившись наодинці, признається, що він «йшов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору…» Тобто він «пер як танк», як говориться в народі.

Отже, не власна чесна праця, а «бариші» - ці зматеріалізовані в грошах наслідки експлуатації інших людей - сприяли тому, що Пузир став капіталістом-мільйонером. Якими ж рисами позначений характер Пузиря? Провідною, визначальною рисою капіталіста-аграрія є ненаситна жадоба до збагачення. Нею й породжені такі  його риси, як безчесність, несправедливість, жорстокість, некультурність, честолюбство, скупість. Простежимо, якими засобами автор досягає сатиричного зображення Пузиря. Для цього драматург протиставляє те, що про себе думає сам «хазяїн» і що є насправді. В образі Пузиря показано людину, яка щиро переконана у своїй правоті. Більше того, Пузир вважає себе чесним і справедливим. Це неодноразово підкреслюється і його власною самохарактеристикою, і репліками інших персонажів, які в даному випадку намагаються догодити хазяїнові. Наприкінці четвертої дії, наприклад, Пузир обурюється, що його, «чесного» хазяїна, «грабитель» Петька Михайлов «тягне за собою в тюрму». А чи сам Пузир не такий же «грабитель»?

Ще більше розкривається безчесність і несправедливість Пузиря в інших сценах. Особливо важлива з цього погляду сцена ділової зустрічі хазяїна зі своїми економами в першій дії. Тут Пузир виступає як жорстокий експлуататор, що породжує злидні. Його робітники за важку працю одержують копійки, а годують їх «гірше, ніж свиней». Бездушність хазяїна проявляється не лише в його ставленні до робітників, а й у сім’ї, зокрема в ставленні до рідної дочки. Пузир не зважає на почуття Соні, відмовляється дати згоду на її шлюб з учителем Калиновичем, бо хоче мати зятем багатого Чоботенка. Як справжній деспот він вигукує: «Ні! Так не буде!» «Дика, страшенна сила», - говорить про Пузиря автор устами Золотниць-кого. Справжнісінький варвар, який має силу, та не має розуму побачити, що він не один існує на землі, що є поряд люди, які мають власні почуття.

Але в комедії капіталіст показаний не тільки страшним, а й смішним. Хазяїн-мільйонер через свою некультурність, духовну вбогість неодноразово викликає глумливий сміх. Згадайте, коли в його присутності згадали про опис степу в Гоголя, Пузир кинув репліку: «Не знаю, я на степах у Гоголя не бував!», а Котляревський йому «без надобності». А яка смішна сцена з орденом, одержаним хазяїном за пожертвування на приют! Він навіть бороду собі підстриг, щоб було видно цей орден. У багатьох сценах комедії (згадайте історію з халатом) гостро висміюється виняткова скупість Пузиря. Зрештою, хазяїН-мільйонер сам стає жертвою власної скупості і ненаситності. Це показано у фіналі твору. В день своїх іменин Пузир поїхав оглядати копи зібраної пшениці. Недалеко від хати побачив, як чиїсь гуси скубли його копу. Страшенно розізлившись, що гуси «таку потерю роблять»? він погнався за ними, спіткнувся, упав і відбив собі нирки. «Класична птиця! - дотепно іронізує ЗолотницькИЙ. - Рим спасла, а хазяїна погубила!» Навіть смертельно хворий Пузир сам поривається їхати скуповувати за безцінь овець у голодних селян. З цією невгамовною ненаситністю «стяжатель» сходить зі сцени. Мине іДе два-три дні, і фантастична скупість зведе його в могилу. Підтвердиться слушність народного афоризму: «Пузир дувся, дувся та й лопнув».

Коли будете писати твір, також зверніть увагу на типовість цього образу. У Пузиреві сконцентровані типові, спільні риси, властиві загалом «стяжателям», хоч прототипом був хтось один. Зокрема, така домі-нуюча риса його характеру, як ненаситна жадоба до збагачення, є найсуттєвішою рисою всіх капіталістів-визискувачів. Що ще є смішного в образі Пузиря? Іронічний підтекст має репліка Феногена, коли той, довідавшись, що хазяїн «упали і не можуть піднятись», наказує робітникам: «Беріть ті носилки, що гній виносять з конюшні, і бігом туди…» Вносять скаліченого Пузиря, Соня поспішає за лікарем, але батько перебиває її: «Не треба. Фельшара краще… Ой… фельшара, лікаря не треба» (сатиричний підтекст: фельдіНеР обійдеться дешевше, ніж лікар). Уявили собі образ Пузиря, знайшли, в яких епізодах він страшний, а в яких смішний? Виписали цитати, бо без них ніяк не обійтися.

Категорія: Іван К. Карпенко-Карий | Переглядів: 1184 | Додав: CrAsH
Ласкаво просимо
Кращі шкільні твори з української, зарубіжної та російської літератури для 1 и 12 класів а також реферати, дипломи, курсові. Сайт допоможе кожному школяреві та студентові для написання творів, рефератів, дипломів, курсових робіт під час вивчення курсу літератури. А також є основні твори на вільні та морально-етичні теми з літератури.
Реклама
ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА

Замовити рекламу

Пошук
Календар
«  Жовтень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Стрічка новин

Блогун
"Блогун" - автоматичний сервіс з розміщення реклами в блогах, соціальних мережах і суспільствах, що дозволяє купувати рекламу масово, без переговорів з кожним блогером.

Copyright © 2009-2017




Хостинг від uCoz