Головна | Реєстрація | Вхід Субота, 16.12.2017, 10:05

Відмінник - шкільні твори з літератури

Міні-чат
Меню сайту
Українська література
Іван Антонович Кочерга
Іван К. Карпенко-Карий
Іван Петрович Котляревський
Іван С. Нечуй-Левицький
Іван Якович Франко
Володимир Миколайович Сосюра
Григорій Саввич Сковорода
Ліна Василівна Костенко
Леся Українка (Косач)
Марко Вовчок (Вілінська)
Микола Васильович Гоголь
Микола Гурович Куліш
Михайло Михайлов. Коцюбинський
Олександр Петрович Довженко
Олесь Терентійович Гончар
Ольга Юліанівна Кобилянська
Остап Вишня (Губенко)
Панас Мирний (Рудченко)
Пантелеймон Олександр. Куліш
Тарас Григорович Шевченко
Зарубіжна література
Стислі твори для молодших класів
Твір з літератури 4 клас
Твір з літератури 5 клас
Твір з літератури 6 клас
Твір з літератури 7 клас
Твір з літератури 8 клас
Твір з літератури 9 клас
Твір з літератури 10 клас
Твір з літератури 11 клас
Твір з літератури 12 клас
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Оголошення
Сайт www.tvoru.at.ua набирає в команду модераторів і журналістів. За детальною інформацією
ICQ: 462200536. Skype crash-taras.
Або написати в гостьовій книзі
Форма входу

Головна » 2009 » Жовтень » 9 » Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю М. Вовчка «Інститутка»
16:21
Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю М. Вовчка «Інститутка»

«Інститутка» - це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпач-ки Устини і молодої пані. Назва твору наштовхує нас на думку, що головний герой - освічена поміщиця. «І що ж то за хороша з лиця була! Здається, і не змалювати такої краси!» - це враження від зовнішності панночки. Але яке її внутрішнє обличчя? Це егоїстична людина, що відчувається, наприклад, у сцені відбору інституткою наймички. Цим контрастом між зовнішнім і внутрішнім виглядом панночки авторка зобразила суперечність між охайністю, зовнішньою культурою переважної більшості дворян та їхнім мерзенним нутром. Сюжет повісті звів інститутку та Устину. Розповідь про і події в повісті веде Устина. Це проста селянська дівчина. «Я весела», - каже вона про себе. За вдачею вона лагідна і життєрадісна. Дівчина всім бажає добра і щастя. її душа відкрита до всього прекрасного. Устина любить сонце, квіти. їй хочеться вирватись з неволі: «Весело бачити степ, поля красні…1 Любо на волі дихнути! Коли б воля, заспівав би…» Але Устина тільки мріє про свободу, вона покірна панам, терпляче зносить знущання вередливої інститутки. Навіть після того, як панночка її побила, вона не тримає зла на неї, а тільки дивується. Добра дівчина все прощає.

 

Устина від природи розумна, спостережлива і працьовита. Вона близько до серця бере страждання друзів і намагається їм допомогти. Ця неписьменна селянка тонко сприймає навколишню природу: «Вітрець шелесне та принесе у віконце мені пахучий бузок…» Устина дуже любить дітей. Вона щиро та глибоко кохає парубка Прокопа. Хоч подружнє життя в тих умовах їй повного щастя не принесло, але стало легше: «Зійдешся з ним - ело й любо; усе лихо забуду…» Інститутка - морально обмежена людина. Вона вважає, що, крім французької мови, музики і танців, нічого не потрібно у світському товаристві. Всі інші предмети називає дурницею, а навчання - мукою. Вона майже пишається своїм неуцтвом. Цікаво, як ця дівчина збирається жити з пустою головою і холодним серцем?

Підлещуючись до бабусі, панночка випрошує «по новій моді убрань хороших», умовляє влаштовувати бенкети і запрошувати багатих паничів. Вона мріє вигідно вийти заміж, мати свій маєток і бути повновладною хазяйкою. Раптом інститутка закохалася в полкового лікаря. Але це «кохання» було примхливим з самого початку. Молода поміщиця виявила сухий й точний розрахунок в почуттях.

 

На хуторі вона показала себе жорстоким, свавільним і лютим експлуататором. Необмеженість влади над кріпаками підігрівала її деспотизм, а жадібність переходила у зажерливість. Психологічну характеристику інститутки доповнює її мова, яка буває грубою і лайливою при звертанні до кріпаків: «Чого сунешся?» А до багатих вона «ляскотить по-пташиному». Мова ж Устини завжди лагідна до всіх.

Типовий образ - це художнє узагальнення, подане у вигляді ішкретної особи. Устина - це типовий образ кріпачки, тому 10 її індивідуальні якості поєднані з рисами, характерними ля більшості кріпаків: покірність, доброта, моральна чистота. Иститутка є типовим образом кріпосниці. Майже всі кріпо-ники були жорстокими, свавільними, бездушними і ненажернії ними.

Марко Вовчок доводить, що навіть освічений кріпосник запишається експлуататором.

 

Якщо в перших оповіданнях авторка начебто не насмілюється надати своїм героям права голосу, права боротися за свою свободу, то вже в оповіданні «Ледащиця» письменниця подає образ головної героїні в іншому плані. За свою волю героїня бореться аж до загибелі, тоді як жінки в ранніх оповіданнях І гинуть не в боротьбі. В образі Насті втілено прагнення народу і до кращого життя, нестримне бажання порвати пути кріпацтва, І невимовна жадоба до волі. Але за волю кріпачка заплатила  дорогою ціною свого життя. Обурена, знесилена, вона тяжко за- І хворіла. Тільки перед смертю героїні приходить звістка про її І волю. Ідея розкріпачення селян найповніше розкрита Марком Вовчком у повісті «Інститутка». В цій повісті письменниця змальовує типові картини кріпосницького гноблення. Темою твору є не тільки зображення тяжких умов життя кріпаків-селян, а й наростання народного гніву, показ стихійного протесту проти гнобителів. Продовжуючи антикріпосницькі традиції Шевченкових поезій, Марко Вовчок виправдовує й уславлює волелюбні вчинки кріпаків-протестантів. Письменниця відобразила велику силу народу, його прагнення до визволення.

 

В повісті «Інститутка» Марко Вовчок змалювала яскраві : образи кріпаків-селян, які стали на шлях боротьби проти пан- і щини. Але не всі вони здатні одверто виступити проти панів- І кріпосників. Письменниця створила різні характери, різних І людей, які по-різному вели боротьбу проти гнобителів, але вони сприяли своїми виступами скасуванню кріпацтва. В словах Устини, в яких вона весь час висловлює свій біль за долю кріпосних, втілено настрої закріпаченого селянства. Хоч Устина сама не стає на шлях активної боротьби проти кріпо- І сників, але вона своїми думками, бажаннями поділяє і підтримує сміливі протестантські вчинки Прокопа і Назара, які здатні до відкритого протесту проти панів. Коли інститутка кинулася бити Устину, Прокіп придержав її за руку: «Цього вже не буде! Годі!». У його словах рішучість. Прокіп суворо попереджує і пана: «Не підходьте, пане, не підходьте!». За це Прокопа віддали в солдати. Назар теж вороже ставиться до панів, ненавидить їх і збирається втекти. Він здійснює свій намір, тим самим виявляючи свій протест. Катря, дружина Назара, теж здатна одверто виявити свій протест проти панів. Коли померла її дитина, вона рішуче заявила: «Тепер я вже не боюся вас!… Хоч мене живцем із’їжте тепер!..». В образах Прокопа, Назара, Катрі відображене наростання народного гніву проти кріпосників.

Категорія: Марко Вовчок (Вілінська) | Переглядів: 2729 | Додав: CrAsH
Ласкаво просимо
Кращі шкільні твори з української, зарубіжної та російської літератури для 1 и 12 класів а також реферати, дипломи, курсові. Сайт допоможе кожному школяреві та студентові для написання творів, рефератів, дипломів, курсових робіт під час вивчення курсу літератури. А також є основні твори на вільні та морально-етичні теми з літератури.
Реклама
ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА

Замовити рекламу

Пошук
Календар
«  Жовтень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Стрічка новин

Блогун
"Блогун" - автоматичний сервіс з розміщення реклами в блогах, соціальних мережах і суспільствах, що дозволяє купувати рекламу масово, без переговорів з кожним блогером.

Copyright © 2009-2017




Хостинг від uCoz