Чому письменник звернувся до сатири, коли замислив
написати роман про пригоди Гуллівера ? Якщо перед
нами сатиричний твір, це означає, що
автора щось не влаштовує У тому житті, яким живе він і його
співвітчизники, не влаштовують ті, хто керує і країною, і те, як люди
виконують свої обов’язки громадянина країни. Прямо про її Свіфт не каже:
його читачі не такі нерозумні і мають дійти самі тієї думки, що Немає
пробачення тому, хто живе і плазує перед владою, щодня зустрічаючи на
шляху безглуздість і неосвіченість, адже життя одне і прожити його треба
і найбільшою користю для себе, своєї родини і своєї країни. Так, у
Ліліпутії, куди потрапляє Гуллівер, живуть
пихаті, зарозумілі люди, обмежені своїм тупим роїумом у власному «я».
Автора засмучує, що розумні, талановиті, порядні люди імушені
підкорюватися дурням.
Корабель, на якому плив Гуллівер, узяв курс на
Ост-Індію, але раптовий ураган відніс судно на північний захід, а потім
судно розбилося об скелю. Гуллівер, опинившись у воді, поплив світ за
очі. За кілька годин від побачив берег. Була восьма година вечора.
Гуллівер пішов уперед, сподіваючись когось зустріти. Сподівання були
марні. Він ліг на траву і заснув. Коли прокинувся, одразу не зрозумів,
де він і що з ним. Гуллівер поводився покірливо, поважав закони
Ліліпутії та її мешканців. Незабаром він досить непогано розумів їхню
мову і навіть розмовляв з ними. Гуллівер прийняв присягу цієї країни.
Головний секретар Редресель розповів Гулліверові про два найжахливішн
нещастя: ворожнеча між Тремексенами і Слемексенами, а ще негаразди між
двома імперіями: Блефуску і Ліліпутією. Хоча Гуллівер - іноземець і не
мон втручатися у конфлікти між імперіями, він усвідомлює, що має
допомогти імператорові захистити його державу від нападу ворога, бо
зобов’язаний і.мпера« торові своєю свободою. Гулліверові пощастило
придумати для імператора незвичайну розвагу. Кавалеристи
продемонстрували кращі військові уміння. А ще Людина-Гора розважав
імператорський двір ріЛ ними витівками. Гуллівер розважав усіх незалежно
від того, що деякі розваїИ вважав сміховинними. Прибулий з іншої
країни, і на думку Гуллівера, поважає їхні звички, закони, поводиться
миролюбно щодо 1 кожної особи. Гуллівер дозволив себе обшукати, не чинив
опору, щоб госпоИ дарі країни впевнилися, що він не заподіє їм лиха.
Психологія людини, що потрапила у надзвичайне становище, звісно,
змінюється. Коли людина
з готовністю приймав будь-які обставини, тверезо оцінює те, що з нею
сталося, робить все з позицій здорового глузду, вона вийде переможницею з
найскладніших умов.
|