Відмінник - шкільні твори з літератури

Мине рік - і відійде в минуле друге тисячоліття, стане легендою, казкою. Що саме чекає на людство у наступному, третьому, з яким багажем знань, почуттів ми зможемо перетнути його межу? Ці проблеми хвилювали і хвилюють найвидатніші уми нашої епохи. Поети, прозаїки, художники у своїх працях намагалися висвітлити найважливіші проблеми, які турбують людство, прагнули віднайти шлях у суспільство гармонії та світла. Австрієць Франц Кафка був свідком великих і трагічних змін, що відбувалися в Європі на початку XX століття. На власні очі він бачив руйнування романтично піднесеного старого світу і не бажав йому нічого, крім загибелі. Проте письменник відчував себе частинкою цього хворого світу, що відходив у минуле. Усвідомлення своєї беззахисності, жертовності перед невідворотністю вселюдської душевної муки, глобальної суспільної катастрофи він яскраво висвітлив у своїй творчості. Занепад та страждання породили в його творах шокуюче поєднання відчуття жаху із описом сірої б ... Читати далі »

Учнівський твір По романі М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита”. "Рукописи не горять” - із цією вірою у вперту, силу мистецтва вмирав письменник Михайло Булгаков, всі головні добутки якого лежали в ту пору в ящиках його письмового стола неопублікованими й лише чверть століття через одне за іншим прийшли до читача. "Рукописи не горять”, - ці слова як би служили авторові закляттям від руйнівної роботи часу, від глухого - забуття передсмертного й найдорожчого йому праці - роману "Майстер і Маргарита”. І закляття подіяло, пророкування збулося. Час став союзником М. Булгакова, і роман його не тільки зміг з’явитися у світло, але й серед інших, більше актуальних по темі книг останнього часу виявився добутком насущним, нев’янучим, від якого не пахне архівним пилом. Взяти хоча б те, що якщо до роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита” підходити традиційно, оперуючи такими звичними інструментами аналізу, як тема, ідея, жанр, то заблудишся в ньому за дві секунди, немов у дрімучому лісі. Ні в які ... Читати далі »

Шкільний твір за романом Кнута Гамсуна «Пан» і повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Кнут Гамсун і Михайло Коцюбинський увійшли у світову літературу як тонкі лірики, що вміли передати непомітні порухи людської душі. їх хвилювали проблеми порушення гармонії природи, які вважалися небезпечними не тільки для їхніх сучасників, а й для майбутніх поколінь. З нотаток Коцюбинського до повісті «Тіні забутих предків» видно, які вигадливі образи викликала в нього карпатська природа. Чи не найбільше письменника вражали «гори, які вікують у такій тиші, що чують навіть дихання худоби», а «лице» хмар у високості здавалося йому рухливим. «Зажурені гори вкрила сумна смерека. їх поять сумом тіні од хмар, що все стирають бліду усмішку ца-ринок». Вітри «чешуть кучері» гірських смерек, а сонце мастить їх. У центрі цієї природи - людина - «здорова, як гірське повітря, легка, як потік у своєму бігу».

 

Дія роману Кнута Гамсуна «Пан» тако ... Читати далі »

Справжнім феноменом літератури XX століття стала творчість норвезького письменника Кнута Гамсуна. Майстер психологічного аналізу, тонкий лірик, він умів передати ледве помітні порухи людської душі. На його думку, розрив духовних зв’язків між людьми, порушення гармонії природи, як наслідки жорстокості цивілізації, були небезпечні не тільки для його сучасників, а й для майбутніх поколінь. Письменник вважав, що почуття і переживання - це «особливе повітря, яким дихає кожна епоха», і важливо, щоб воно залишилося сповненим ароматів трав і дерев, а не гіркого присмаку цивілізації. Саме ці думки знайшли своє втілення в романі «Пан». Заглиблюючись у світ людських переживань, Кнут Гамсун показує кохання на тлі чудової північної природи, яка мала б стати взірцем гармонії та досконалості, якби ж то люди прислухалися до голосу розуму. Неодноразово підкреслюючи те, що людина - невід’ємна частина природи, автор закликає підкорятися її законам, не порушувати гармонію навколишнього ... Читати далі »

Шкільний твір а романом Альбера Камю « Чума». «Для людини без шор немає видовища прекраснішого, ніж свідомість у двобої з дійсністю, яка перемагає». (А. Камю. «Міф про Сізіфа» ) Протягом свого недовгого життя Альбер Камю перебував у болісних пошуках сенсу людського існування. Матеріальний світ він розглядав як постійну загрозу нашому життю, вихід із абсурдності якого бачив в пошуках гуманізації «людської ситуації у світі». Він вважав, що навіть тоді, коли здається, що в людини немає виходу, вона повинна хоча б спробувати зберегти повагу до себе, до своєї справи, «на яку прирікає її сліпа доля».

Роман «Чума» - це філософський роман-притча, в якому автор розповідає не лише про жахливу епідемію чуми в Алжирі, а й про боротьбу європейського Опору проти фашизму, про боротьбу з будь-яким злом взагалі. Цей твір багатоплановий, бо автор описує лише події чумного року в Орані, жахливої епідемії, яка штовхнула громадян в безодню страждань і смерті, а ф ... Читати далі »

Мине рік - і відійде в минуле друге тисячоліття, стане легендою, казкою. Що саме чекає на людство у наступному, третьому, з яким багажем знань, почуттів ми зможемо перетнути його межу? Ці проблеми хвилювали і хвилюють найвидатніші уми нашої епохи. Поети, прозаїки, художники у своїх працях намагалися висвітлити найважливіші проблеми, які турбують людство, прагнули віднайти шлях у суспільство гармонії та світла. Австрієць Франц Кафка був свідком великих і трагічних змін, що відбувалися в Європі на початку XX століття. На власні очі він бачив руйнування романтично піднесеного старого світу і не бажав йому нічого, крім загибелі. Проте письменник відчував себе частинкою цього хворого світу, що відходив у минуле. Усвідомлення своєї беззахисності, жертовності перед невідворотністю вселюдської душевної муки, глобальної суспільної катастрофи він яскраво висвітлив у своїй творчості. Занепад та страждання породили в його творах шокуюче поєднання відчуття жаху із описом сірої б ... Читати далі »

Після декількох років вивчення класичної й сучасної літератури складається певний стереотип, що я можу назвати звичним очікуванням. Вся розмаїтість стилів, сюжетів, характерів укладається все-таки в певну схему, "культурний шар”, що при розмаїтості фарб складається з більш-менш однорідного матеріалу. І тільки двічі я зустрічалася з літературою, що ламала всі стереотипи, була новою. Це - японська поезія й латиноамериканська проза. Людина, вихована на канонах європейської культури, почуває себе як житель рівнин, що побачив гори, або як плавець, що пірнув у закритому басейні, а зринув у відкритому морі. Латиноамериканську прозу намагалися віднести до якогось стилю й методу, але, придумали для неї нова назва - магічний реалізм. Це не визначення, а спроба передати ту дивну й чарівну могутність, що перетворює літературу в заклинання, що викликає первісних парфумів і населяє ядушливих мегаполісів неймовірно живими істотами, буйними, непередбаченими й прекрасними, як природ ... Читати далі »

Шкільний твір По повісті Э. Хемінгуея "Старий і море”. Хемінгуей є одним з популярних письменників XX століття. Ще при житті він став людиною-легендою. Письменник Хемінгуей був журналістом, військовий кореспондентом на п’ятьох війнах. Цікаво те, що Хемінгуея знали тих, хто ніколи не був знаком з його творчістю, у нашій країні в багатьох будинках можна було побачити фото бородатої людини з високим чолом і ясним поглядом: це був Ернест Хемінгуей у зеніті своєї слави. "Старий і море” - повість, за якої письменник одержав в 1953 році Нобелівську премію. Вона зробила в літературі переворот світового масштабу. Історія, на перший погляд, дуже проста - притча про рибалку Сантьяго. Але під  пером Хемінгуея  вона перетворилася в  теперішній  шедевр

 якому визначена довге життя. Головний герой повести - старий рибалка Сантьяго - бідний, самотня людина. Він жив у хатині, побудованої з пальмових листів, у ній стояли стіл, стілець і було земляне во ... Читати далі »

Шкільний твір По романі Д. Стейнбека "Грона гніву”. Джон Ернст Стейнбек - знаменитий американський письменник, нобелівський лауреат, що написав багато прекрасних добутків, деякі з них були екранізовані. Про одному з таких добутків я й хочу розповісти. Це роман "Грона гніву”. "Грона гніву” - кращий роман Д. Стейнбека. І сьогодні він залишається вершиною творчості письменника. Критики не без підстав називають "Грона гніву” народною епопеєю. У центрі авторської уваги - конфлікти загальнонаціональної значимості, проблема доль американських фермерів, що розоряють банками, трестами й монополіями. Зовні канва роману пов’язана з історією трьох поколінь фермерів Джоудов - засновників ферми, американських піонерів, що захопили землю в індіанців; їхніх дітей, зігнаних з насиджених місць неврожаєм і нафтовими монополіями; їхніх онуків, що перетворилися в найманих робітниках. Зміст роману не обмежується рамками сімейних відносин. Трагедія Джоудов поставлена ... Читати далі »

Буде мир без бича й без ноші! Нехай нам до нього не дожити, Усе: гусаки, корови й коні - Будемо волі служити!

Дж. Оруел

Джордж Оруел народився в 1903 році в Бенгалії, у шотландській збіднілій аристократичній сім’ї. З найбільшою працею його визначили в елітарну закриту підготовчу школу. Тут він уперше пізнав, що закон життя - тріумф сильних над слабкими. І усередині його душі зародився протест. Пройшовши через всі випробування життя: війну в Іспанії, катастрофа всього світлого, що його оточувало, - Оруел залишився оптимістом. Оптимізм його заснований на декількох переконаннях: прогрес людства - не ілюзія; усякий репресивний режим таїть у собі своя відплата; спрага влади - не властивість людської натури, а наслідок конкуренції. Однак під час другої світової війни відбувся перелом у поглядах письменника. Казка "Скотарня” заснована вже на зовсім інших початках: прогрес людства, можливо, лише наша ілюзія; можливо, існування репресованих &nb ... Читати далі »