Відмінник - шкільні твори з літератури

По поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”. Павло Іванович Чічіков був сином бідних дворян. Відразу після народження “життя глянуло на нього… кисло-неприємно”. Хлопчик запам’ятав зі свого дитинства тільки човгання й кашель батька, писання над прописами, щипки за вухо й вічний батьківський рефрен: “не бреши, слухай старших”. Однак ці батьківські наставляння Павлусь забув, а от інше - “бережи й збирай копійку” - виконав у точності. “Всіх перешибешь на світі копійкою”, -говорив Іван Чічіков, і слова ці глибоко запали в душу хлопчика. Шлях Павла Івановича Чічікова до успіху був довгим і незвичайно важким. Тому головний герой “Мертвих душ”, незважаючи ні на що, заслуговує поваги. Почавши свою кар’єру з посади дрібного чиновника, Чічіков зумів виділитися з маси нерозвинених і обмежених товаришів по службі не цілком чесним шляхом. Ступнувши на наступну сходинку кар’єри, Павло Іванович відчув, що стіни, що оточували його, подаються: далі всі пішло ... Читати далі »

Восени 1833 року був написаний пушкінський Мідний вершник. Поема мала підзаголовок: «петербурзька повість». І в цей же час починав створювати свої петербурзькі повісті Гоголь. Пушкіна й Гоголь одночасно в поезії й у прозі починали висвітлювати більшу петербурзьку тему в нашій літературі, продовжену за ними Некрасовим, Достоєвським, Блоком. Ця тема відкрила в наших письменників особливий жанр «петербурзьких» добутків. У російській літературі північна столиця показана фантастичним містом: у ньому сполучалися й переходили друг у друга до крайності протилежні облики - велич і незначність, бюрократична махина імператорської влади й темне, дрібне життя «петербурзьких кутів». «Місто пишний, місто бідний…» - так Пушкін в одному віршованому рядку й у простих словах об’єднав контрастні петербурзькі «обличчя». Ми бачимо, читаючи повести Гоголя, як це протиріччя розростається в нього в непомірних гіперболах, у колосальному розмаху гоголівського сміху й у ліричній напрузі вболів ... Читати далі »

Романтика козацького побуту і звичаїв знайшла своє відображення у повісти М. Гоголя «Тарас Бульба». За словами В. Бєлінського, Гоголь у повісті «вичерпав усе життя історичної Малоросії і у дивному художньому творінні назавжди відтворив її духовний образ». «Тарас Бульба» - частина книги «Миргород», до якої також увійшли «Старосвітські помішики» (опис старовинного поміщицького життя), «Вій» (фантастична історія) та «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (побут та звичаї суддівства). У збірці «Миргород», як у дзеркалі, відбито давнє українське життя з його ідеалами і негараздами.

У повісті «Тарас Бульба» Гоголь виразив ідеал козацького жігггя. народне прагнення до національної і соціальної волі. Він називає козацтво неабияким явищем руської сили, яке вийшло з народу під вогнем біди. Змальовуючи Запо:, рожжя і життя козаків на Січі, Гоголь описує жорстокий чоловічий побут коза4 іпва, славного воїнства. Він не ідеал ... Читати далі »