Відмінник - шкільні твори з літератури

Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться - У мене жодних претензій нема До долі - моєї обраниці. Л. Костенко. Ліна Костенко - справжній майстер слова, чесний і безкомпромісний, мислячий і самобутній художник. Вона стала гордістю свого народу, бо не йшла на компроміс із власною совістю. Уже перші твори показали великий талант молодої поетеси в когорті письменників-шістдесятників. Поезії Ліни Костенко вчать мріяти, примушують хвилюватися, задумуватися над своїм життям. І серед цих прекрасних творів - історико-філософський, соціально-психологічний роман у віршах «Маруся Чурай». Твір змальовує події з нашої далекої історії, з часів Хмельниччини. Авторка дотримується історичної правди. Вона розповідає про життя українських міст і сіл періоду визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Одним із центральних образів твору є образ української дівчини Марусі Чурай. Маруся наділена поетичним талантом. Для Івана Іскри вона не тіл ... Читати далі »

Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Як сталося, що така духовно красива людина не прийшла у школу, в душі дітей значно раніше? Яка спорідненість душі і думок з таким вже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці одягнене в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, примушує читача задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до вирішення їх. Викликає повагу до поетеси те, що вона ніколи не йшла на угодовство з тоталітарним режимом, «не поклала лжу на струни». Мало того, вона завжди могла (і вважала це своїм моральним правом) подати руку допомоги своїм опальним друзям.

Л. Костенко поєднала в собі кращі риси митця - суворого ревнителя національних традицій, духовного донора української культури. Вона «не зміняє совість на харчі», бо «душа її у Бога на плечі». У поетеси слово - вчинок, а життя - як слово. В одній із збірок «Веди мене шляхетними ... Читати далі »

На світі існує багато талантів: влучно збрехати або красиво сказати, непомітно вкрасти або поділитися останнім. І тільки від нас з вами залежить, який «талант» ми оберемо. Проте є й інші, високі та надзвичайні таланти. Наприклад, талант складати вірші. Таким талантом досконало володіє Ліна Костенко. Що ж нам відомо з її біографії? Народилася вона у березні 1930 року на Київщині. Писати вірші почала рано - в ранньому віці. Писала так багато, що врешті-решт в шістнадцять їх надрукували. Навчалася в Київському педагогічному інституті - не сподобалося. Задушлива атмосфера повоєнного життя в столиці України кінця 40-х років виявилася нестерпною. І вирішила Ліна Костенко виїхати до Москви - на свіже повітря. Опинилася вона там уже в літературному інституті. У 1957 р. виходить її перша збірка «Проміння землі», у 1958 р. - «Вітрила», у 1961 - «Мандрівки серця». Але потім Ліна замовчала. Це не значить, що вона забула, як пишуться вірші. Просто доба кінця 60-х - початку 70-х ... Читати далі »

Що таке пісня? Це справжній скарб, в якому поєднуються талант і моральна краса людини. Тому з піснями Марусі Чурай рушали в походи козацькі полки гетьмана Богдана Хмельницького. Тому їх співав і співає український народ. І з тих пісень поставає талановита дівчина, віддана Батьківщині, вірна у коханні. Дзвінкий голос Марусі надихав запорозьких козаків на подвиги: Вона ж була як голос України, що клекотів у наших хорогвах! Адже вона і сама козачка. Хоч загинув батько, але загинув як «лицар», як козак. Ця дівчина пишалася своїми батьками, які навчили її бути сміливою, чесною, мати чуйну душу, навчили її мовчки переносити горе, а на це потрібна велика мужність. На все життя запам’ятала Маруся материнські накази:

• Ø - Як не буде, не скигли, доню, то великий брид. Здушили сльози - не виходь на люди.

Болить душа - не виявляй на вид. І виросла Маруся, і покохала сусіда Гриця Боб-ренка, покохала щиро, віддано: «Моя любов чолом сягала ... Читати далі »

Шкільний твір на тему  «Філософські роздуми Г. Сковороди» Яке воно, де його шукати? Це відчуття завжди спогодує про себе спокоєм і незвичайним хвилюванням серця. Кожний уявляє птаха щастя по-різному, а Г. Сковорода своїми діями ми допомагає збагнути шляхи і способи його досягнення. Великий любомудр розуміє щастя у самопізнанні, а доказ  у відповіді до ченців: «Я стовпотворіння умножати собою ту… Світ мене не впіймає». Григорій Савич Сковорода. Видатний український письменик, філософ і педагог, обстоював права трудового народу нЖ свободу і різнобічний розвиток, на щасливе життя. Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини і шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість. «Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями… не мандруй по Єрусалимах», бо, як вважав Г. Сковорода, воно не тільки поруч з тобою, воно «всередині тебе»: «у твоєму чистому серці, у твоїй чесній душі, що живе за законами Божими і ... Читати далі »

Шкільний твір на тему  «Байки у творчому доробку Г. Сковороди».

План

І .     Г. С. Сковорода - видатний філософ, гуманіст, співець людських чеснот.

II.        Людина - «коваль свого життя».

1.         Життя в гармонії з природою у поезіях «Гей, поля, поля зелені», «Ой, пташино жовтобока».

2.         Чиста «як кришталь» совість - запорука щасливого життя у вірші «Всякому городу - нрав і права…»

3.         Воля - найбільше багатство людини у вірші «De libertate», байці «Чиж і Щиглик».

4.         «Робота наша - джерело радості» в байці «Зозуля та Дрізд».

5.         Праця в природженому ділі - щастя людини в байці «Бджола і Шершень».

III.  &nb ... Читати далі »

Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами, Що до цілющої води Простує, занедбавши храми.М. Рильський.  Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії. Повного академічного курсу не закінчив, залишивши навчання «студентом богословських наук». Був співаком придворної капели в Петербурзі, входив до складу російської місії в Угорщині. Працював домашнім учителем, викладав у Харківському колегіумі. Через конфлікт з керівництвом колегіуму був змушений залишити посаду. Останні двадцять п’ять років життя, не маючи власної домівки, провів у мандрах. Помер Сковорода 29 жовтня 1794 р. в с. Іванівці, що на Харківщині. Сковорода - автор літературних і філософських творів. Їх ідейний зміст підпорядкований пошуку смислу життя людини та визначенню шляхів до щастя. Розуміючи філософію як науку життя, ... Читати далі »

Значення творчості Григорія Сковороди для сучасної культури незаперечне. Унікальна постать української культури була наново «відкрита» ще в 1920-іро-ки, коли святкується двохсотліття з дня народження філософа й з’являється низка художніх творів, присвячених українському мислителеві. У 1920-і роки швидкий темп існування перенаселених міських кварталів «розмиває» у свідомості мешканців традиційні цінності. Все більше людей охоплені ностальгією за гармонійним минулим. Масові пошуки своїх історичних коренів привертають увагу до етнографічних досліджень, відновлюють націоналістичні рухи. Прагнення простоти виявляється в тяжінні до природного способу життя: мисливства, рибальства, мандрів і спорту, цьому великою мірою має завдячувати культ Сковороди серед української літературної богеми - Павла Тичини, Михайла Філянського, Максима Рильського.

Скажімо, в ранній творчості Тичини, позначеній найвищим творчим злетом, життю й ученню бароко ... Читати далі »

Серед натхненних співців краси нашої любої України невгасимим сяйвом палахкотить ім’я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри. М’який лірик, він підносився до висот подвижницької самопожертви заради блага рідного краю. Образ Вітчизни незмінно окрилював його фантазію та уяву, на дихаючи на створення поезій, пронизаних палкою синівською любов’ю до України. Всі вони сприймаються як одкровення справжнього патріота і громадянина, вселяють віру в достойне майбутнє своєї Батьківщини. Свіжістю, світлою радістю, весняними надіями віє від поезії Сосюри «Солов’їні далі». Митець щасливий, що живе в одному ритмі з народом, служить йому щирим словом і чесним ділом. Його серце б’ється в грудях «молодо і дзвінко», й поет радісно сповіщає усіх:

• Краю ти мій, краю,
• Кращого за тебе я в житті не знаю!
• Кращого не знаю, далі мої сині,
• Як весну стрічати на моїй Вкраїні.

Але Сосюра - не тільки мудрий оспі ... Читати далі »

Леонід Леонов якось сказав, що справжній письменник можи народитись з великої людини. Ці слова мимоволі згадуються коли мова заходить про Максима Рильського та Володимирі Сосюру. Я вважаю, що образ поетів-гуманістів, чарівників слова, захоплює не тільки мене. Чарує поезія митців серце людини, ви» кликає нечуваної сили емоції, примушує замислюватися над сеячц сом життя. Особливо мені подобаються вірші поетів про кохання, дружбу, природу. Вони стали виразниками думок і почуттім народу, які втілювали у прекрасні поетичні форми. Не віриться, що хтось не знає поезії «Яблука доспіли» М. Т. Рильського, яка є справжньою перлиною любовної лірики, що ввійшла до скарбниці світової поетичної літератури. Цей вірш про прекрасне, пристрасне кохання, в ньому відображено красу високих людських почуттів. Основний мотив поезії взятий із життя, з народної творчості. В одній з народних) пісень співається:

• Не всі ж тії та сади цвітуть,
• Що зарання розвивают ... Читати далі »