Відмінник - шкільні твори з літератури

Шкільний твір По романі А. Камю "Чума”. Протягом всієї тисячолітньої історії людство освоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися хибкими, людина - сповненим егоїзму й непомірних бажань, природа - втіленням апокаліпсиса. Але тільки XX століття принесло людству щире розуміння даремності життя. Друга світова війна відкрила й продемонструвала найстрашніше, що є в природі людини, істоти мислячого. Зблякли ікони нової філософії. Навчання Ніцше й Шопенгауера дало виродливу недоспілу мораль. У такому випадку утворення нової концепції, що виправдувала б існування людини, стало зовсім необхідним. Про свого нового духовного проводиря мир довідався в післявоєнні роки. Їм виявився французький мислитель, прозаїк, есеїст, публіцист Альбер Камю. Нобелівська премія 1957 року в області літератури підтвердила статус письменника. Найвідоміший добуток Альбера Камю - роман-притча "Чуму”. У романі, у буквальному значенні, розповідається про жахливу епідемію ч ... Читати далі »

Шкільний твір  По романі Дж. Селінджера "Над прірвою в житі”. Творчість американського письменника Дж. Селінджера доводиться на середину XX століття, але його добутки близькі й зрозумілі сучасної молоді. Селінджера дуже хвилювала проблема становлення парубка, його складного духовного миру. Роман "Над прірвою в житі” повністю присвячений аналізу життя й учинків головного героя, юнака Холдена Колфілда, що намагається знайти своє місце в житті. Найбільше на світі Холден боїться стати таким, як всі дорослі.  Він уже був виключений із трьох коледжів за неуспішність. Холден не хоче вчитися лише для того, щоб "працювати в якій-небудь конторі, заробляти безліч грошей і їздити на роботу в машині або в автобусах по Медісон - авенго, і читати газети, і грати в бридж всі вечори, і ходити в кіно…”. Життя більшості забезпечених американців неприйнятна для -Холдена, тому що вона, на його думку, несправжній і ілюзорна, Юнак багато читає, намагаючись у книгах знайти відпов ... Читати далі »

Шкільний твір по роману Дж. Селінджера "Над прірвою в житі”.

• Якщо хтось кликав когось
• Крізь густе жито,
• І когось обійняв хтось,
• Що з його візьмеш?
• І яка нам турбота,
• Якщо в межі
• Цілувався з кимсь хтось
• Увечері в житі!..
• Р. Берні

Фрагменти вірша, узятого як епіграф до твору, належать відомому шотландському поетові Робертові Бернсові. Рядок з вірша, що дала назву селінджеровському добутку, пролунала в розмові Холдена, головного героя роману, і Фібі. "Якщо ти ловив когось увечері в житі…”, - говорить Холден, небагато змінюючи оригінал. "Розумієш, я собі представив, як маленькі дітлахи грають увечері у величезному полі, у житі. Тисячі малят і навкруги - ні душі, жодного дорослого, крім мене. А я коштую на самому краї скелі над прірвою, розумієш? І моя справа - ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися в прірву”.

Джером  Селіндже ... Читати далі »

"Над прірвою в житі” - центральний добуток прози Селінджера, над яким автор працював ще під час війни. Перед нами Америка початку 50-х років, тобто післявоєнного часу, настроям якого відповідає психологічна атмосфера роману. Селінджер вибирає форму роману-сповіді, саму експресивну з можливих романних форм. Сімнадцятилітній Холден Колфілд, головний герой оповідання, перебуваючи на лікуванні в санаторії для нервових хворих, розповідає про те, що з ним відбулося біля року тому назад, коли йому було шістнадцять років. Автор знайомить читача з героєм у момент гострої моральної кризи, коли зіткнення з навколишніми виявилося для Холдена нестерпним. Зовні цей конфлікт обумовлений декількома обставинами. По-перше, після багатьох нагадувань і попереджень Холдена виключають за неуспішність із Пенси, привілейованої школи, - йому має бути нерадісний шлях додому, у Нью-Йорк. По-друге, Холден оскандалився і як капітан шкільної фехтувальної команди: по неуважності він залишив у мет ... Читати далі »

Я познайомилася із творчістю видатного американського письменника Джерома Девіда Селінджера, майстри тонкого аналізу духовного миру людини. Роман "Над прірвою в житі” - центральний добуток прози Селінджера. Автор вибирає форму роману-сповіді, що допомагає нам краще зрозуміти щиросердечний стан головного героя. Сімнадцятилітній Холден Колфілд оповідає нам про переломні події свого життя. По-перше, хлопчика виключили вже із третьої по рахунку школи, і йому має бути нерадісне побачення з родителями. По-друге, Холден оскандалився і як капітан шкільної фехтувальної команди: він по неуважності забув все спортивне спорядження в метро й тим самим знеславив всю школу. По-третє, головний герой ніяк не може поладити й ужитися зі своїми товаришами. Його поводження буває часом жахливим: він грубий, уразливий, у відносинах Холдена з людьми відчувається глузування над навколишніми.

Це зауважують і батьки, і вчителі, і його товариші. Однак ніко ... Читати далі »

Шкільний твір за романом Кнута Гамсуна «Пан» і повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Кнут Гамсун і Михайло Коцюбинський увійшли у світову літературу як тонкі лірики, що вміли передати непомітні порухи людської душі. їх хвилювали проблеми порушення гармонії природи, які вважалися небезпечними не тільки для їхніх сучасників, а й для майбутніх поколінь. З нотаток Коцюбинського до повісті «Тіні забутих предків» видно, які вигадливі образи викликала в нього карпатська природа. Чи не найбільше письменника вражали «гори, які вікують у такій тиші, що чують навіть дихання худоби», а «лице» хмар у високості здавалося йому рухливим. «Зажурені гори вкрила сумна смерека. їх поять сумом тіні од хмар, що все стирають бліду усмішку ца-ринок». Вітри «чешуть кучері» гірських смерек, а сонце мастить їх. У центрі цієї природи - людина - «здорова, як гірське повітря, легка, як потік у своєму бігу».

Дія роману Кнута Гамсуна «Пан» тако ... Читати далі »

Справжнім феноменом літератури XX століття стала творчість норвезького письменника Кнута Гамсуна. Майстер психологічного аналізу, тонкий лірик, він умів передати ледве помітні порухи людської душі. На його думку, розрив духовних зв’язків між людьми, порушення гармонії природи, як наслідки жорстокості цивілізації, були небезпечні не тільки для його сучасників, а й для майбутніх поколінь. Письменник вважав, що почуття і переживання - це «особливе повітря, яким дихає кожна епоха», і важливо, щоб воно залишилося сповненим ароматів трав і дерев, а не гіркого присмаку цивілізації. Саме ці думки знайшли своє втілення в романі «Пан». Заглиблюючись у світ людських переживань, Кнут Гамсун показує кохання на тлі чудової північної природи, яка мала б стати взірцем гармонії та досконалості, якби ж то люди прислухалися до голосу розуму. Неодноразово підкреслюючи те, що людина - невід’ємна частина природи, автор закликає підкорятися її законам, не порушувати гармонію навколишнього ... Читати далі »

Шкільний твір а романом Альбера Камю « Чума». «Для людини без шор немає видовища прекраснішого, ніж свідомість у двобої з дійсністю, яка перемагає». (А. Камю. «Міф про Сізіфа» ) Протягом свого недовгого життя Альбер Камю перебував у болісних пошуках сенсу людського існування. Матеріальний світ він розглядав як постійну загрозу нашому життю, вихід із абсурдності якого бачив в пошуках гуманізації «людської ситуації у світі». Він вважав, що навіть тоді, коли здається, що в людини немає виходу, вона повинна хоча б спробувати зберегти повагу до себе, до своєї справи, «на яку прирікає її сліпа доля».

Роман «Чума» - це філософський роман-притча, в якому автор розповідає не лише про жахливу епідемію чуми в Алжирі, а й про боротьбу європейського Опору проти фашизму, про боротьбу з будь-яким злом взагалі. Цей твір багатоплановий, бо автор описує лише події чумного року в Орані, жахливої епідемії, яка штовхнула громадян в безодню страждань і смерті, а ф ... Читати далі »

Мине рік - і відійде в минуле друге тисячоліття, стане легендою, казкою. Що саме чекає на людство у наступному, третьому, з яким багажем знань, почуттів ми зможемо перетнути його межу? Ці проблеми хвилювали і хвилюють найвидатніші уми нашої епохи. Поети, прозаїки, художники у своїх працях намагалися висвітлити найважливіші проблеми, які турбують людство, прагнули віднайти шлях у суспільство гармонії та світла. Австрієць Франц Кафка був свідком великих і трагічних змін, що відбувалися в Європі на початку XX століття. На власні очі він бачив руйнування романтично піднесеного старого світу і не бажав йому нічого, крім загибелі. Проте письменник відчував себе частинкою цього хворого світу, що відходив у минуле. Усвідомлення своєї беззахисності, жертовності перед невідворотністю вселюдської душевної муки, глобальної суспільної катастрофи він яскраво висвітлив у своїй творчості. Занепад та страждання породили в його творах шокуюче поєднання відчуття жаху із описом сірої б ... Читати далі »

Після декількох років вивчення класичної й сучасної літератури складається певний стереотип, що я можу назвати звичним очікуванням. Вся розмаїтість стилів, сюжетів, характерів укладається все-таки в певну схему, "культурний шар”, що при розмаїтості фарб складається з більш-менш однорідного матеріалу. І тільки двічі я зустрічалася з літературою, що ламала всі стереотипи, була новою. Це - японська поезія й латиноамериканська проза. Людина, вихована на канонах європейської культури, почуває себе як житель рівнин, що побачив гори, або як плавець, що пірнув у закритому басейні, а зринув у відкритому морі. Латиноамериканську прозу намагалися віднести до якогось стилю й методу, але, придумали для неї нова назва - магічний реалізм. Це не визначення, а спроба передати ту дивну й чарівну могутність, що перетворює літературу в заклинання, що викликає первісних парфумів і населяє ядушливих мегаполісів неймовірно живими істотами, буйними, непередбаченими й прекрасними, як природ ... Читати далі »