Ви знаєте, що таке інтимна лірика? Так, це вірші
про кохання. Про його радощі та про його муки. Бо відколи існує людина,
існує кохання - чисте, благородне почуття. Проте кохання у Франка було
не дуже вдалим. Як приклад тому - збірка «Зів’яле листя». Але не варто
ототожнювати ліричного героя із самим автором. Збірка «Зів’яле листя» -
це не тільки інтимна лірика І. Франка. Тут ми знайдемо і чудові
приклади лірики пейзажної. Природа ніби виступає живою, дихає, Кохає
разом з автором. Разом з тим пейзажні етюди тІсно переплітаються з
роздумами ліричного героя: В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу
всю зеленого гаю? Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії
вірші вкладаю? Побачили, скільки думок в одній строфі, і одночасно яка
простота? Зараз давайте згадаємо композицію збірки «Зів’яле листя».
Вона складається з трьох «жмутків». Що вам це слово нагадує? Так,
слово «смутки». У «Першому жмутку» ми бачимо перші сумніви у конанні,
перші смутки. А коли читаємо третього, останнього «жмутку», то ніби
чуємо зломлений невдалим коханням голос поета, який промовляє: Годі
ридати і плакати тяжко. Час нам зо сцени зійти. Кохана , а це, як
відомо, була Ольга Рошкевич, «надірвала» серце ліричному герою, і з
нього Ллється не кров, а пісні, тужливі і сумні. Для поета це справжня
трагедія, трагедія закоханого серця. В уста ліричного героя Франко
вклав чудові вірші. Хоча в них і відчувається безнадія:
- Як почуєш вночі край свойого вікна,
- Що шось плаче і хлипає важко,
- Не тривожся зовсім, не убавляй собі сна,
- Не дивися в той бік, моя пташко!
У ліриці Франка переплітаються не тільки інтимні, не тільки пейзажві, а ще й фольклорні мотиви. Пам’ятаєте?
- Ой ти, дівчино з горіха зерня,
- Чом в тебе серденько - колюче терня?
- Або «Червона калино, чого в лузі гнешся»?
Це відомі народні пісні, але написані на вірші
Франка. Якщо ви пам’ятаєте з його біографії, Франко дуже захоплювався
народною творчістю, збирав фольклор. Причому цим він займався ще з
юнацьких років. Але давайте повернемося до нашого твору, який буде
називатися «Трагедія закоханого серця в ліричній драмі 1. Франка
«Зів’яле листя». У вступі бажано було б висловити своє враження від
поезій Франка. Це вірші, тим більш про кохання, яке вже до вас прийшло
або ще чекає слушного моменту, щоб «напасти» зненацька. Тому думки про
це у вас, я гадаю, будуть. В основній частині треба проаналізувати
кілька віршів. Тільки кілька, а не кільканадцять: у нас не поетичний
щоденник, а твір- Разом з цим це повинен бути не сухий аналіз. Не
бійтеся висловлювати свої думки, почуття, враження. Один вірш - це біль
ліричного героя, другий - слова невимовного, безнадійного кохання. Не
забувайте, що ми пишемо про трагедію, і не просто про трагедію, а
трагедію кохання. Можете як приклад використати такий вірш:
- Я понесу тебе в душі на дні,
- Облиту чаром свіжості й любові,
- Твою красу я переллю в пісні,
- Огонь очей в дзвінкії хвилі мови.
- Коралі уст у ритми голосні…
Не забудьте про шедевр лірики Франка - «Чого
являєшся мені у сні?». Деякі вчителі пропонують писати і про пейзажну
лірику, і про фольклорні мотиви. Згадайте і про це. Спробуємо.
|