Відмінник - шкільні твори з літератури

У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав бор-цом за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його усну народну Творчість. Шевченків «Кобзар», «Записки мисливця» Тургенє-ви, «Мертві душі» Гоголя були основними джерелами творчості молодої письменниці. Вони виробили у неї переконання, Що неволя - це рабство, з яким треба боротися. Тяжко живеться кріпакам і на Україні, і в Росії. Ось чому Марко Вовчок і розпочала свою творчість антикріпосницькими оповіданнями і повістями. Популярність творів Марка Вовчка визначалась умінням письменниці піднести в своїх творах основні питання боротьби з кріпосництвом. Т. Г. Шевченко назвав письменницю «ясною зорею» в літературі, «обличителем жестоких людей». Тему тяжкого життя жінки-кріпачки розвинув ... Читати далі »

«Інститутка» - це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпач-ки Устини і молодої пані. Назва твору наштовхує нас на думку, що головний герой - освічена поміщиця. «І що ж то за хороша з лиця була! Здається, і не змалювати такої краси!» - це враження від зовнішності панночки. Але яке її внутрішнє обличчя? Це егоїстична людина, що відчувається, наприклад, у сцені відбору інституткою наймички. Цим контрастом між зовнішнім і внутрішнім виглядом панночки авторка зобразила суперечність між охайністю, зовнішньою культурою переважної більшості дворян та їхнім мерзенним нутром. Сюжет повісті звів інститутку та Устину. Розповідь про і події в повісті ... Читати далі »

Україна… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яка вона іолична, неповторна у своїй мальовничій красі! Та краса і велич нашої землі переплетені із смутком трагічних сторінок її історії. Така доля цієї землі, що весь час її шматували на частини і не ииала вона спокою від лютих ворогів. Наш народ пройшов через жорстокі битви з татаро-менголами, криваві бої з шляхетською Польщею, зазнав свавілля російського царя. Україна гідно винесла всі випробування. А рутійною силою мужності й стійкості її синів була любов до рідної землі.

Яскравим прикладом нерозривної єдності батьківщини й генія є життєвий і творчий шлях славнозвісного Кобзаря. Незважаючи на тяжкі випробування, що випали на долю Т. Шевченка, незабутніми залишаються його слова:

• Я так її, я так люблю
• Мою Україну убогу,
• Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю. Болем за свою понівечену землю напоєний кожний рядок його пристрасних поез ... Читати далі »

Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться - У мене жодних претензій нема До долі - моєї обраниці. Л. Костенко. Ліна Костенко - справжній майстер слова, чесний і безкомпромісний, мислячий і самобутній художник. Вона стала гордістю свого народу, бо не йшла на компроміс із власною совістю. Уже перші твори показали великий талант молодої поетеси в когорті письменників-шістдесятників. Поезії Ліни Костенко вчать мріяти, примушують хвилюватися, задумуватися над своїм життям. І серед цих прекрасних творів - історико-філософський, соціально-психологічний роман у віршах «Маруся Чурай». Твір змальовує події з нашої далекої історії, з часів Хмельниччини. Авторка дотримується історичної правди. Вона розповідає про життя українських міст і сіл періоду визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Одним із центральних образів твору є образ української дівчини Марусі Чурай. Маруся наділена поетичним талантом. Для Івана Іскри вона не тіл ... Читати далі »

Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Як сталося, що така духовно красива людина не прийшла у школу, в душі дітей значно раніше? Яка спорідненість душі і думок з таким вже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці одягнене в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, примушує читача задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до вирішення їх. Викликає повагу до поетеси те, що вона ніколи не йшла на угодовство з тоталітарним режимом, «не поклала лжу на струни». Мало того, вона завжди могла (і вважала це своїм моральним правом) подати руку допомоги своїм опальним друзям.

Л. Костенко поєднала в собі кращі риси митця - суворого ревнителя національних традицій, духовного донора української культури. Вона «не зміняє совість на харчі», бо «душа її у Бога на плечі». У поетеси слово - вчинок, а життя - як слово. В одній із збірок «Веди мене шляхетними ... Читати далі »

На світі існує багато талантів: влучно збрехати або красиво сказати, непомітно вкрасти або поділитися останнім. І тільки від нас з вами залежить, який «талант» ми оберемо. Проте є й інші, високі та надзвичайні таланти. Наприклад, талант складати вірші. Таким талантом досконало володіє Ліна Костенко. Що ж нам відомо з її біографії? Народилася вона у березні 1930 року на Київщині. Писати вірші почала рано - в ранньому віці. Писала так багато, що врешті-решт в шістнадцять їх надрукували. Навчалася в Київському педагогічному інституті - не сподобалося. Задушлива атмосфера повоєнного життя в столиці України кінця 40-х років виявилася нестерпною. І вирішила Ліна Костенко виїхати до Москви - на свіже повітря. Опинилася вона там уже в літературному інституті. У 1957 р. виходить її перша збірка «Проміння землі», у 1958 р. - «Вітрила», у 1961 - «Мандрівки серця». Але потім Ліна замовчала. Це не значить, що вона забула, як пишуться вірші. Просто доба кінця 60-х - початку 70-х ... Читати далі »

Що таке пісня? Це справжній скарб, в якому поєднуються талант і моральна краса людини. Тому з піснями Марусі Чурай рушали в походи козацькі полки гетьмана Богдана Хмельницького. Тому їх співав і співає український народ. І з тих пісень поставає талановита дівчина, віддана Батьківщині, вірна у коханні. Дзвінкий голос Марусі надихав запорозьких козаків на подвиги: Вона ж була як голос України, що клекотів у наших хорогвах! Адже вона і сама козачка. Хоч загинув батько, але загинув як «лицар», як козак. Ця дівчина пишалася своїми батьками, які навчили її бути сміливою, чесною, мати чуйну душу, навчили її мовчки переносити горе, а на це потрібна велика мужність. На все життя запам’ятала Маруся материнські накази:

• Ø - Як не буде, не скигли, доню, то великий брид. Здушили сльози - не виходь на люди.

Болить душа - не виявляй на вид. І виросла Маруся, і покохала сусіда Гриця Боб-ренка, покохала щиро, віддано: «Моя любов чолом сягала ... Читати далі »